ОСТРIВ ДЖАРИЛГАЧ

ФАУНА

Із простiших вiдомi малоресничнi iнфузорii (Oligotricha), дрiбнi гiдромедузи дiаметром 1 мм у Hydractinia cornea i 20 мм у Campanyllaria johnstoni. З великих медуз добре вiдома вухата медуза (Autelia aurita), найбiльш багатий зоопланктон видами класу ракоподiбних (Crustacea). Цiкава i ентомофауна острова. Серед комах є кориснi види (запилювачi та ентомофаги) i шкiдливi (кровососи i фiтофаги). Запилювачi представленi в першу чергу бджолиними (Apoide) та двома видами двокрилих. До ентомофагiв належить велика кiлькiсть хижих i паразитних видiв - iздцi, оси, окремi види мурашок, деякi групи сiтчатокрилих, богомоли та метелики. На островi можна знайти 35 видiв прямокрилих, понад 200 видiв рiвнокрилих, 30 видiв клопiв, 250 видiв метеликiв та 33 види жукiв. Окремi види комах представляють значний iнтерес для колекцiонерiв i мають естетичне значення. Комахи-кровососи, комарi i гедзi, знижують рекреацiйну цiннiсть острова, а деякi з двокрилих шкодять диким копитним. До Червоноi книги Украiни та до Eвропейського червоного списку занесенi 15 рiдкiсних видiв комах Джарилгача, а саме: скарабей священний, махаон, великоглазка мала, бражник малий, джмiль пахучий та мурашиний лев.

На материковому узбережжi в пiдстилцi лiсосмуг та на добре зволожених грунтах зустрiчаються дощовi черв'яки, мокрицi та багатонiжки, а також до 60 видiв павукiв. На початку березня оживають вiд зимового зцiплення клопи-солдатики та семикрапковi сонечка. У квiтні з'являються жуки-чорнотiлки, жужелицi. У травнi можна спостерiгати листоiдiв, довгоносикiв, вусачiв, могильникiв, починають вилiтати метелики голуб'янок та совок. З кiнця червня починається вилiт метеликiв-жовтушок, перламутрiвки, з'являється сарана, прус iталiйський, коники, богомоли.

Фауна моря рiзноманiтна, серед молюскiв найбiльш помiтнi двостулковi устрицi (Ostrea edulis), мiдii (Mylitus galloprovincialis) та червононогi рапани (Rapana thomassiana), з десятиногих - кам'яна та трав'яна креветки, два десятки видiв крабiв. Численними є рачки-бокоплави, краби-плавунцi, раки-самiтники. Серед заростей ховаються морськi йоржi (Scorpaena porcus). Товщу води вiд поверхнi до найбiльшоi глибини населяють медузи - корнерот (Rhizostoma pulmo) та урелiя (Aurelia aurita). У пiщаному грунтi моря закопуються черви-полiхети. Ними харчуються бички (Gobiidae), чорноморська камбала (Pleuronectes platessa), осетровi риби (Acipenseridae) - стерлядь та севрюга. У пiсок зариваються скати або морськi коти (Dasiatis pastinaca). У солоних лиманах серед зостери ховаються зеленушки (Symphodus ocellatus), морськi голки (Syngnathidae), морськi коники (Hippocampus ramulosus), бички-травники (Zosterisessor ophiocephalus) та iн. У затоцi зустрiчаються цiннi промисловi риби - чорноморський оселедець (Alosa pontika), тюлька (Clupeonella cultriventris), бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus), шпрот (Sprattus palericus), глос (Platichthys flesus), катран (Sgualus acanthias) та кефаль (Liza aurata).

Типовi представники герпетофауни - ящiрка рiзнобарвна (Eremias arguta), гадюка степова (Vipera ursini) та звичайний вуж (Natrix natrix), батрахофауни - зелена ропуха (Bufo viridis), звичайна квакша (Hyla arborea). А загалом герпетофауна острова в цiлому бiдна: 5 видiв плазунiв i 2 види земноводних. Виключно бiля прiсних водойм зустрiчаeться болотна черепаха (Emys orbikularis).

Пташине населення острова налічує 248 видiв птахiв - це тi, що зимують тут, гнiздяться, пролiтають пiд час мiграцiй чи залiтають вiд випадку до випадку. Гнiздовий орнiтокомлекс острова та прилеглих акваторiй налiчує 20-25 тисяч пар птахiв. А пiд час зимiвлi та пташиних мiграцiй тут (разом iз Каркiнiтською затокою) скупчується до 150 тисяч пернатих, головним чином водоплавних. Безпосередньо на узбережжi знаходять притулок та корм мiгруючi водоплавнi птахи, серед них лебiдь кликун (Cygnus cygnus) та шипун (Cygnus olor) мають до 7 тисяч особин, лиски, сiрi качки та iншi качинi. Саме через Джарилгач пролягаe i шлях прольоту степового журавля, жайворонка, перепела, курiпки, ворони, дрiбного сокола. Бiля моря зустрiчається багато чайок, диких качок (чорноголова чайка, крижень, чирок, нирок, свищ, чернь, шилохвiст), куликiв: травника (Trigna totanus), турухтана (Philomachus pugnax) та великого улiта (Trigna nebularia). Тут мешкають також гуски (сiра та бiлолоба), лиски, баклани, крячки, кроншнепи. 47 видiв птахiв, що зустрiчаються на островi, занесенi до Червоноi книги та червоних спискiв, у тому числi рожевий пелiкан, огар, степовий орел, дрофа, чорний лелека, степовий журавель та iншi. У серединi ХХ ст. зникли огар (Nadorna ferruginea), степовий журавель (Anthropoides vigro), дрофа (Otis tarda), довгоносий крохаль (Mergus serrator), степовий лунь (Cirkus macrourus) та iн. Спецiалiсти лiсництва провели аклiматизацiю фазанiв (Phasianus colchicus), яких спочатку в 1974 р. було 150 особин.

На островi налiчується 15 видiв ссавцiв. Серед комахоiдних: iжак бiлогрудий (erinaces concolor), землерийки мала та бiлобрюха. Два види ссавцiв занесенi до Червоноi книги. Це - тушканчик великий (allastaga jaculus) та тхiр степовий (mustela eversmanni), мишi роду Sylvaemus та Mus, сiрi суслики та хом'яки. Тут зустрiчаються заєць-русак (Lepus europaeus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes). У 1929 р. майже вся популяцiя лисиць була знищена єгерем, але пiзнiше вiдновилася i вже в 1970-х взимку єгерi вiдстрiлювали до 100 лисиць. На початку ХХ ст. кiлькiсть лисиць 20-25 особин. Єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides), завезений до Eвропи з Далекого Сходу, поселився на островi сам, без втручання людини, i нинi його кiлькiсть не перевищуe 10 особин. Самостiйно потрапив на острiв i дикий кабан (Sus skrofa), його кiлькiсть на островi складаe вiд 6 до 12 особин. На материковому узбережжi зустрiчається також ховрах малий (Citellus pigmaeus) та слiпак пiщаний (Spalax arenarius). У XVI-XVIII ст. звичними мешканцями краю були благородний олень (Cervus elaphus), дикий кабан (Sus skrofa), сайгаки (Saiga tatarika), а до XIХ ст. тарпани (Eguus gmelini).

Спецiалiсти Скадовського лiсництва з вересня 1972 р. почали аклiматизацiю шляхетного оленя (Cervus elaphus). На острiв Джарилгач з острова Бiрючий, що в Азовському морi, було завезено 13 оленiв. У 1980 р. завезли 12 eвропейських муфлонiв (Оvis ammon), а в кiнцi 80-х завезенi ланi (Сervys data). Нинi на островi близько 300 оленiв шляхетних, 180 муфлонiв, 14 кабанiв i 150 ланей.

У Джарилгацькiй i Каркiнiтськiй затоках Чорного моря зустрiчається три види морських китоподiбних ссавцiв (Cetacea) два види дельфiнових (Delphinidae) i один з родини морських свиней (Phocoenidae). Це дiльфiн-бiлобочка або звичайний (Delphinus ponticus) та чорноморська алафiна (Tursiops truncatus). Хоча найчастiше в Джарилгацькiй затоцi зустрiчається пихтун або звичайна морська свиня (Phocaena). Усi китоподiбнi занесенi до Червоноi книги Украiни.

(За матерiалами книги "Скадовськ та скадовчани".
Автор: О.М. Лиховид.)